ТЕС це: розшифровка і застосування

ТЕС це: розшифровка і практичне значення

ТЕС це скорочення, яке в Україні найчастіше зустрічається в технічній літературі, на виробництві та в навчальних програмах закладів освіти. Під цими трьома літерами ховається термін, пов’язаний з тепловою та електричною енергією, а саме “теплоелектростанція”. У повсякденному житті ми рідко вживаємо це слово повністю, але кожного разу, коли вмикаємо світло чи заряджаємо телефон, ми користуємось результатом її роботи. Саме тому запит “ТЕС це” стає дедалі популярнішим серед студентів, абітурієнтів, інженерів-початківців і навіть журналістів, які готують матеріали про енергетику країни.

З кінця 2022 року Україна живе в умовах регулярних обстрілів енергетичної інфраструктури. За даними Міненерго, станом на початок 2026 року пошкоджені або повністю зруйновані десятки теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей. У таких реаліях розуміння того, як працює ТЕС, чим вона відрізняється від ТЕЦ та яку роль відіграє в енергобалансі, стає не просто академічним знанням, а практичною потребою для кожного свідомого громадянина. Далі розберемо все по поличках: від розшифровки до конкретних прикладів роботи українських станцій.

Що означає абревіатура ТЕС

Отже, ТЕС це “теплоелектростанція” — промисловий енергетичний об’єкт, де теплова енергія (зазвичай від спалювання органічного палива) перетворюється на електричну. На відміну від гідроелектростанцій (ГЕС) чи атомних електростанцій (АЕС), теплової станції для роботи потрібне паливо: вугілля, природний газ, мазут, торф або навіть біомаса. Класичне українське ТЕС працює на вугіллі марок АШ та П, які видобувають у Донецькому, Львівсько-Волинському басейнах.

Принцип дії простий, якщо пояснити без зайвої науки. Паливо горить у топці котла, нагріває воду, вода перетворюється на пару високого тиску, пара обертає турбіну, турбіна крутить генератор, а генератор виробляє струм. Цей ланцюжок називається термодинамічним циклом, а найпоширеніша його версія — цикл Ренкіна. На виході маємо напругу, яка через трансформатори йде в загальну мережу і потрапляє у наші домівки.

Варто розрізняти три схожі абревіатури, які часто плутають:

ТЕС — теплоелектростанція, виробляє лише електрику, а відпрацьоване тепло викидає в атмосферу або воду.
ТЕЦ — теплоелектроцентраль, комбінований об’єкт, де одночасно виробляють і електрику, і гарячу воду для опалення міст. У Києві, Харкові, Дніпрі працюють саме ТЕЦ.
ГЕС — гідроелектростанція, енергія води. У нас це ДніпроГЕС, Канівська ГЕС та інші.

Через схожість назв і масштабну радянську спадщину в Україні досі існує понятійна плутанина. Наприклад, Київська ТЕЦ-5 офіційно належить до комунальної власності столиці, хоча часто її називають просто ТЕС. А от Запорізька ТЕС, що входить до складу ПАТ “Запоріжжяобленерго”, справді працює лише на генерацію електрики. Такі нюанси важливі, коли йдеться про тарифи, ремонти, відповідальність за теплопостачання.

Історія виникнення та розвитку ТЕС в Україні

Перші кроки: початок XX століття

Перша теплоелектростанція на території сучасної України з’явилася у 1904 році в місті Катеринослав (нині Дніпро). Це була невелика промислова станція потужністю близько 1,5 МВт, яка живила металургійний завод Брянського товариства. Вже тоді інженери зрозуміли: видобувати вугілля в Донбасі й везти його на сотні кілометрів нераціонально, вигідніше спалювати його на місці, а струм передавати дротами.

До 1913 року на українських землях діяло понад 130 невеликих електростанцій, переважно при цукрових заводах і шахтах. Сумарна потужність сягала 220 МВт. Це була точка відліку, коли ТЕС перестали бути екзотикою і перетворилися на частину промислового ландшафту.

Радянська індустріалізація та масоване будівництво

Справжній бум будівництва теплоелектростанцій припав на 1930–1980 роки, коли СРСР реалізував план ГОЕЛРО та наступні п’ятирічки. У 1927 році на околиці Дніпропетровська запрацювала Дніпропетровська ТЕС потужністю 50 МВт. У 1930-х роках з’явилися Зуївська, Курахівська, Криворізька ТЕС — усі вони орієнтувалися на потреби металургії та видобутку вугілля. До кінця 1950-х в Україні діяло понад 30 ТЕС і ТЕЦ сумарною потужністю понад 12 ГВт.

Найпотужніші об’єкти, такі як Вуглегірська ТЕС (4000 МВт), Запорізька ТЕС (3650 МВт), Бурштинська ТЕС (2300 МВт), Криворізька ТЕС (2820 МВт), будували за типовими радянськими проєктами з блоками 200, 300 і 800 МВт. Усі вони працювали переважно на донецькому вугіллі, що робило енергосистему залежною від одного палива. Ця залежність відчутна й досі, адже Україна змушена імпортувати вугілля з ПАР, Австралії, Казахстану, коли поставки з тимчасово окупованих територій припиняються.

Сучасний етап: декарбонізація та нові виклики

Після 2014 року, особливо після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, українська теплова генерація переживає період стрес-тестів. За оцінками НКРЕКП та “Укренерго”, станом на 2026 рік сумарна встановлена потужність ТЕС і ТЕЦ в Україні скоротилася приблизно на 25–30% через руйнування, а ті, що залишилися, працюють у режимі підвищеної аварійності. Паралельно країна взяла курс на декарбонізацію: до 2050 року планується поступово виводити з експлуатації вугільні блоки і заміщувати їх відновлюваними джерелами.

У рамках цього переходу деякі ТЕС переводять на спалювання біомаси (деревна тріска, лушпиння соняшника), а частину майданчиків використовують для будівництва промислових сонячних чи вітряних електростанцій. Наприклад, на території колишньої шахти вже реалізують проєкти з енергетичного переходу, а деякі промислові майданчики ТЕС частково перетворилися на логістичні хаби. Детальніше про історію енергетики України можна прочитати в статті про теплоелектростанцію у Вікіпедії.

Як влаштована сучасна теплоелектростанція

Паливне господарство та підготовка палива

Паливне господарство — це “шлунок” ТЕС, де вугілля, газ або мазут готують до спалювання. На вугільних станціях вагони з вугіллям розвантажують на спеціальних вагоноперекидачах, далі сировина проходить через дробарки, де шматки зменшуються до розміру 20–30 мм, потім пил вугільний подається пневмотранспортом у бункери котлів. Сучасні ТЕС мають запас палива на 10–20 діб автономної роботи, що критично важливо в умовах воєнної логістики.

Газові ТЕС влаштовані простіше: газ надходить трубопроводами високого тиску, проходить через газорозподільні станції, очищується від домішок і подається в пальники котлів. Перевага газу — відсутність золи, менші викиди сірки, швидкий старт і зупинка. Саме тому газові блоки використовують як маневрені потужності для покриття пікових навантажень вранці та ввечері.

Котельне обладнання та парогенератори

Серце ТЕС — паровий котел, де відбувається перетворення хімічної енергії палива в теплову енергію пари. Котли бувають барабанні (тиск 9–14 МПа) і прямоточні (тиск 25 МПа і вище). Найпотужніші енергоблоки 800 МВт обладнані саме прямоточними котлами, де вода проходить через економайзер, випарник, пароперегрівач, і на виході має температуру пари 540–560 °C. ККД таких блоків сягає 38–40% — це значно нижче, ніж у парогазових установок (52–55%), де в одному циклі поєднують газову і парову турбіни.

З боку екології котельне обладнання є головним джерелом викидів. На старих українських ТЕС досі працюють котлоагрегати без сучасних електрофільтрів і систем золовловлювання, тому питання модернізації стоїть дуже гостро. Згідно зі звітами Міністерства захисту довкілля, у 2024 році лише 12 з 27 великих ТЕС мали достатній рівень очищення димових газів.

Турбогенераторний блок і видача потужності

Пара з котла подається на парову турбіну, де її енергія перетворюється на механічну роботу обертання. Турбіна складається з циліндра високого, середнього і низького тиску, між якими є проміжні перегрівачі. Далі вал турбіни з’єднаний з генератором змінного струму, де обертання перетворюється на електричну енергію. Напруга на виході генератора становить 15,75–20 кВ, але через блочні трансформатори вона піднімається до 110, 220 або 330 кВ і подається в магістральну мережу.

Саме на цьому етапі працює диспетчерське управління “Укренерго”, яке балансує навантаження між ТЕС, АЕС, ГЕС та відновлюваними джерелами. Для розуміння масштабу: одна ТЕС потужністю 2000 МВт може одночасно живити близько 1 мільйона домогосподарств. Від стабільності її роботи залежить, чи буде світло у квартирах, чи працюватимуть лікарні, чи зможуть працювати школи в дистанційному режимі.

ТЕС в енергетичному балансі України: цифри та факти

Щоб зрозуміти, яке місце посідають теплоелектростанції в загальній картині, достатньо подивитися на офіційні звіти “Укренерго”. Станом на початок 2026 року частка ТЕС і ТЕЦ у виробництві електроенергії коливається в межах 25–35%, тоді як до 2022 року вона сягала 40%. Це пов’язано як із руйнуваннями, так і зі стрімким зростанням частки сонячних і вітрових електростанцій, які у 2025 році вперше перевищили 18% генерації.

Для порівняння нижче наведено розподіл потужностей в українській енергосистемі (умовні дані на 2025–2026 роки):

Тип генерації	Встановлена потужність	Частка виробництва
АЕС	13 800 МВт	50–55%
ТЕС та ТЕЦ	18 200 МВт (після пошкоджень)	25–35%
ГЕС і ГАЕС	6 400 МВт	8–12%
ВДЕ (сонце, вітер, біомаса)	9 800 МВт	15–20%

Як бачимо з таблиці, навіть у “зеленому” курсі ТЕС залишаються стратегічно важливими. Особливо це помітно взимку, коли сонячні панелі працюють лише 6–8 годин на добу, а попит на опалення зростає. У такі періоди ТЕС працюють у базовому режимі, покриваючи до 40% навантаження.

Відмінності між ТЕС, ТЕЦ і ГЕС

Через схожість назв багато хто плутає типи електростанцій. Нижче коротке пояснення ключових відмінностей:

Критерій	ТЕС	ТЕЦ	ГЕС
Основне паливо/ресурс	Вугілля, газ, мазут	Газ, вугілля	Вода
Кінцева продукція	Тільки електроенергія	Електроенергія + тепло	Тільки електроенергія
ККД загальний	35–40%	60–75%	85–92%
Час запуску	2–8 годин	0,5–2 години	Хвилини
Приклади в Україні	Запорізька, Бурштинська, Вуглегірська	Київська ТЕЦ-5, Харківська ТЕЦ-3	ДніпроГЕС, Канівська ГЕС

Як видно з порівняння, ТЕЦ ефективніші за ТЕС з точки зору використання палива, але потребують стабільного споживача тепла поруч. Саме тому ТЕЦ будують у великих містах, а ТЕС можуть розміщуватися біля джерел палива. ГЕС принципово інші за фізикою процесу і не спалюють нічого, тому екологічно чистіші. Втім, будівництво ГЕС потребує затоплення значних територій і має обмеження за гідропотенціалом.

Роль ТЕС під час воєнних викликів в Україні

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році теплоелектростанції стали одним із пріоритетних об’єктів атак. Від обстрілів постраждали Зміївська, Трипільська, Вуглегірська, Курахівська та інші ТЕС. За оцінками Світового банку, збитки енергетичного сектору України у 2022–2024 роках перевищили 12 мільярдів доларів. Це змусило енергетиків розробити нову стратегію захисту: будівництво бетонних укриттів для трансформаторів, резервування потужностей, розосередження генерації.

Саме у 2024–2025 роках з’явився термін “розподілена генерація” — коли замість кількох великих ТЕС будують десятки малих газових установок потужністю 10–50 МВт, розкиданих по областях. Це робить енергосистему стійкішою до ударів по конкретних об’єктах. Паралельно уряд ухвалив програму компенсацій для встановлення когенераційних установок у бомбосховищах лікарень і критичної інфраструктури.

У контексті євроінтеграції Україна взяла на себе зобов’язання синхронізуватися з європейською мережею ENTSO-E і поступово переходити на стандарти EU ETS (торгівля викидами). Це означає, що українські ТЕС у перспективі 2030–2035 років мають скоротити викиди CO₂ на 40–50% порівняно з рівнем 2021 року. Відповідно, частина вугільних блоків буде виведена з експлуатації, а на заміну прийдуть біомаса, газ і промислові системи уловлювання вуглецю. Деталі щодо регулювання європейської енергетики можна знайти на сторінках Міжнародного енергетичного агентства, яке публікує щорічні огляди вугільної генерації.

Екологічний вимір: викиди та технології очищення

ТЕС традиційно вважаються головним джерелом викидів двоокису вуглецю, сірчистого ангідриду, оксидів азоту і золи. Одна тонна спаленого вугілля дає 2,4–2,8 тонни CO₂, 5–20 кг SO₂ і 1–3 кг NOx. Наслідки для довкілля і здоров’я людей важко переоцінити: у містах, де ТЕС працюють без сучасних фільтрів, рівень захворюваності на астму і хвороби легенів вищий за середній.

Для пом’якшення цих наслідків на українських ТЕС поступово встановлюють:

електрофільтри (ефективність 99,5% для золи);
мокрі сіркоочисні установки (десульфуризація димових газів);
системи селективного каталітичного відновлення NOx (SCR-установки);
золовловлюючі тканинні фільтри;
установки безперервного моніторингу викидів (CEMS) для контролю відповідності європейським нормативам.

Втім, варто визнати: повна модернізація всіх ТЕС потребує десятків мільярдів євро інвестицій. Зараз Міністерство енергетики України спільно з європейськими партнерами реалізує програми технічної допомоги, зокрема через EBRD і KfW, щоб оновити найбільш проблемні об’єкти.

Майбутнє теплоелектростанцій: куди рухається Україна

Дискусія про майбутнє ТЕС в Україні триває вже понад десятиліття. З одного боку, вугільна генерація забезпечує стабільність енергосистеми взимку. З іншого — міжнародні кліматичні зобов’язання вимагають поступової відмови від вугілля. Оптимальний сценарій, який зараз обговорюють в урядових колах, передбачає триетапний перехід:

До 2030 року: виведення з експлуатації найстаріших блоків 200 МВт, заміна їх парогазовими установками та енергонакопичувачами.
До 2040 року: переведення 60% ТЕС на газ і біомасу, зменшення вугільної генерації до 15%.
До 2050 року: повна декарбонізація, використання водню і акумуляторів для балансування мережі.

Цей сценарій виглядає амбітно, але реалістично, враховуючи темпи відновлення європейської енергетики після енергокризи 2022–2023 років. Україна має шанс перетворити наявні ТЕС на майданчики для нових технологій: виробництва водню, дата-центрів, систем зберігання енергії. Деякі з цих ідей вже тестують у промислових масштабах, зокрема на Добротвірській ТЕС, де експериментують із спільним спалюванням вугілля і біомаси.

7 ключових фактів про ТЕС, які варто знати

Якщо узагальнити все вищесказане, ось найважливіші факти, які допоможуть швидко зорієнтуватися в темі:

ТЕС розшифровується як “теплоелектростанція”, її головне завдання — виробництво електроенергії шляхом спалювання палива.
Перша українська ТЕС запрацювала у 1904 році в Катеринославі (Дніпро).
Середній ККД вугільних ТЕС — 35–40%, газових — 50–55%, що значно нижче, ніж у ГЕС.
Станом на 2025 рік частка ТЕС у виробництві електроенергії в Україні — близько 25–35% через руйнування і розвиток ВДЕ.
Найбільші українські ТЕС — Вуглегірська, Запорізька, Бурштинська, Криворізька — мають потужність понад 2000 МВт кожна.
Під час воєнних дій ТЕС стали об’єктами масованих обстрілів, тому уряд переходить до розподіленої генерації.
Україна взяла курс на декарбонізацію: до 2050 року планується повна відмова від вугільної генерації відповідно до стандартів ЄС.

Часті запитання (FAQ)

Чим ТЕС відрізняється від ТЕЦ простими словами?

ТЕС виробляє тільки електрику, а ТЕЦ — і електрику, і тепло для опалення міст. Тому ТЕЦ будують у густонаселених районах, а ТЕС — біля джерел палива або в промислових зонах.

Яка найпотужніша ТЕС в Україні?

До 2022 року лідером була Вуглегірська ТЕС (4000 МВт) на Донеччині. Після руйнувань у 2022 році частина її блоків виведена з ладу, тому зараз першість фактично утримує Запорізька ТЕС (3650 МВт) із працюючими енергоблоками.

Скільки часу потрібно, щоб запустити ТЕС з холодного стану?

Залежить від типу. Газові блоки стартують за 30–90 хвилин, вугільні — за 2–8 годин. Саме тому газові потужності використовують як резерв для покриття пікових навантажень вранці та ввечері.

Чому ТЕС шкідливі для довкілля?

Під час спалювання вугілля та мазуту виділяються CO₂, SO₂, NOx, важкі метали і зола. Без сучасних фільтрів ці викиди потрапляють у повітря і воду, впливаючи на здоров’я людей і стан екосистем. Саме тому встановлення очисного обладнання є пріоритетом для України.

Чи можуть ТЕС працювати на альтернативному паливі?

Так. Дедалі більше українських ТЕС переводять на спалювання біомаси (тріска, лушпиння соняшника, гранули), а також експериментують із водневими пальниками. Це частина стратегії декарбонізації та інтеграції з європейським ринком.

Як впливає руйнування ТЕС на енергосистему України?

Втрата потужностей ТЕС призводить до дефіциту електроенергії взимку, збільшення імпорту з ЄС, зростання тарифів і ризику віялових відключень. Саме тому уряд розвиває розподілену генерацію і маневрені потужності.

Чи закриють усі ТЕС в Україні найближчим часом?

Ні, повна відмова від ТЕС не планується раніше 2040–2050 років. До того часу вони залишатимуться резервними та маневреними потужностями, особливо взимку, коли сонячна і вітрова генерація обмежені.

Хто володіє найбільшими українськими ТЕС?

Найбільші ТЕС належать державним компаніям і великим приватним холдингам: ДТЕК, “Центренерго”, “Укртеплокомуненерго”. Контрольний пакет акцій деяких станцій передано Фонду державного майна для приватизації.

Як визначити, яка саме електростанція живить мій район?

Це складно зробити напряму, оскільки енергосистема працює як єдиний “басейн”. Однак регіональні диспетчери “Укренерго” публікують дані про баланс потужностей по областях, де можна побачити, які ТЕС перебувають у роботі у конкретний момент.

Чи шкодить ТЕС рибним ресурсам, якщо вона біля річки?

Старі ТЕС використовують річкову воду для охолодження, що може спричиняти локальне підвищення температури води і загибель риби. Сучасні станції обладнують системами замкненого циклу охолодження або градирнями, які мінімізують цей вплив.

ТЕС це: розшифровка і практичне значення

Що означає абревіатура ТЕС