Financial Times 14 вересня 2026 року повідомив, що Володимир Путін не хоче укладати угоду про енергетичне перемир’я до настання зими. За даними видання з посиланням на джерела, обізнані з позицією Кремля, у Москві розраховують, що зимові удари по українській енергетичній інфраструктурі посилять тиск на Київ і змусять його піти на поступки.
Що відомо про переговорний трек
Особа, обізнана з позицією Росії, підтвердила FT, що Москва і Київ відновили переговори щодо можливого енергетичного перемир’я. Питання припинення ударів по енергетичних об’єктах спочатку порушувалося під час тристоронніх зустрічей США, України та Росії, а з лютого, після того як ці переговори зайшли в глухий кут, — у рамках окремих зустрічей і непублічних каналів.
Протягом кількох місяців Україна наполягала на взаємному припиненні ударів по енергетиці, портах та інших об’єктах критичної інфраструктури. Москва відхилила ці пропозиції та посилила свої атаки.
Як ситуацію коментують Зеленський і Трамп
14 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито домовилися взаємно припинити удари по енергетичних об’єктах, і пов’язав зростання світових цін на дизельне пальне здебільшого з війною Росії проти України. 13 вересня він також заявив, що Україна має припинити удари по російських енергетичних об’єктах через дефіцит дизельного пального.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова не завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі за умови реальних гарантій з боку партнерів щодо готовності Росії зробити те саме. Київ не впевнений у готовності Москви дотримуватися будь-якої домовленості. Зеленський назвав угоду про взаємне припинення ударів потенційним «кроком до деескалації» та «першим кроком до миру» і висловив намір обговорити це питання з Трампом під час зустрічі у Нью-Йорку.
Двоє українських високопосадовців заявили FT, що, на їхню думку, заява Трампа про енергетичне перемир’я спрямована на американську аудиторію, втомлену від високих цін на пальне.
За даними Київської школи економіки, наведеними FT, з березня до серпня експорт дизеля та газойлю з країн Перської затоки скоротився на 152 млн барелів, а російський експорт дизеля та газойлю — на 68 млн барелів.
Залишити відповідь