Видання The Economist у матеріалі від 7 жовтня 2026 року проаналізувало сценарій, у якому Європі доведеться готуватися до співіснування з Росією, навіть якщо війна проти України не завершиться справедливим миром. Журналісти виходять із того, що чотири роки застосовується курс «Росія не перемогла, а Україна не програла», але економічні труднощі та внутрішнє невдоволення в РФ, можливо, не зламають волю Путіна до боротьби.
Сигнали з Гельсінського форуму
Питання міжнародної ізоляції Путіна обговорювалося на Гельсінському безпековому форумі у Фінляндії, де зібралися політики, дипломати, військові, представники розвідки та науковці з країн — прихильників України. Колишній американський чиновник, який повернувся із зустрічей із високопоставленими російськими представниками в Москві, заявив: «Усі ми в глибині душі знаємо, що мир не буде справедливим». За його прогнозом, РФ може зберегти контроль над частиною української території, а сам Путін може не постати перед судом у Гаазі. Інші поінформовані учасники форуму повідомили, що російські еліти не мають наміру виплачувати Україні репарації.
Ключові числа та контекст
- Чотири роки триває західна стратегія «Росія не перемогла, а Україна не програла».
- Київ уже отримав чотири ініціативи щодо припинення вогню — від Індії, Туреччини, Єгипту та США.
- У грудні у Флориді заплановано саміт G20, куди, як зазначає The Economist, запросять російського лідера.
Видання наводить цитату: «Усе, що може зробити Європа — це зробити Україну якомога сильнішою. Позбавити Путіна повноцінної перемоги цілком може бути єдиним покаранням, якого він зазнає». Водночас The Economist застерігає, що припинення вогню може дозволити Росії перегрупуватися.
Залишити відповідь